Яким має бути сучасний курс з «Основ релігієзнавства» у школі

Олексій Олексійович Божко

Київська духовна семінарія

 

Викладання навчальної дисципліни з «Основ релігієзнавства» у старших класах загальноосвітніх навчальних закладів є нагальним у зв’язку з необхідністю в умовах глобалізації сучасного світу вільно орієнтуватися в культурному просторі людства та здійснювати усвідомлений цивілізаційний вибір, неодмінною складовою якого, поряд з національним, є релігійне самовизначення людини. Тому даний курс повинен формувати у старшокласників, майбутніх громадян,релігієзнавчу компетентність. До неї можемо віднести наступні якості особистості: вміння розрізняти різні конфесії одну від одної, усвідомлювати принципові розбіжності між ними, знати історію зародження та розвитку тієї чи іншої релігії, вміння знаходити необхідну інформацію з достовірних джерел та аналізувати її, розуміти значення та роль релігії і церкви в історичному минулому та сьогоденні, вміння виявити тоталітарну секту та дати аргументовану відповідь її представникам, знати основи церковного етикету і вміти застосовувати його на практиці, вільно орієнтуватися в церковному середовищі тощо. Звичайно, цим переліком далеко не вичерпується коло тих якостей, знань, умінь і навичок, якими має володіти людина, аби бути компетентною в даній сфері.

Наразі, ми свідомо і принципово розводимо релігієзнавчу та релігійну компетентність. Релігійна компетентність ширша за релігієзнавчу, адже передбачає не лише знання віровчення або морально-етичних положень певної конфесії, але і їх виконання, застосування у власному житті, безпосередню участь в культових дійствах. Релігійна компетентність більше спрямована на внутрішній досвід людини, а релігієзнавча – на зовнішній. Тому метою курсу «Основи релігієзнавства» є не виховання віруючої людини, а формування грамотного у релігійних питаннях свідомого громадянина Української держави.

Головна мета, яка має переслідуватися при укладанні програми, – цілком практична – унебезпечити молодь від потрапляння у тоталітарні секти або від шахрайств на релігійному ґрунті, привити школярам своєрідний смак до релігії, вміння розрізняти різні релігійні системи і не дати ввести себе в оману, коли під виглядом традиційної релігії, скажімо, православ’я, пропонуються ідеї новітніх синтетичних вчень, які не мають з ним нічого спільного, завдають важких фізичних та психічних травм, становлять загрозу громадській безпеці.

Для досягнення поставленої мети визначаємо наступні завдання курсу: розкрити сутність і значення релігії, ознайомити учнів з різними релігійними системами, їх спільними та відмінними рисами, показати роль релігії та церкви в історії України, охарактеризувати їх місце в сучасному суспільстві, розкрити суть і специфіку сучасних релігійних сект та надати інформацію про техніку релігійної безпеки.

На наше глибоке переконання, сучасний курс з основ релігієзнавства повинен мати виразний антропологічний характер, адже у світі конструктів, технологій і механізмів дуже важливо показати учням унікальність людського буття і кожної окремої людини, не допустити знецінення особистості. У викладанні спецкурсу необхідно освітлювати підходи різних релігій до бачення та розуміння людини і її місця у світі. У зв’язку з цим важливою складовою курсу повинно бутисотеріологічне вчення різних релігій – їхнє бачення причини людських страждань, шляху їх подолання та мети людського буття. Разом з цим курс має сприяти формуванню ціннісних орієнтирів у старшокласників та побудові ієрархії цінностей.

Щодо структури курсу, то найкраще, на нашу думку, основні релігійні системи викладати відповідно до їхніх сутнісних характеристик з дотриманням хронологічного принципу, оскільки класифікація релігій за поширенням (світові, локальні) не відображає змістовної складової їхнього віровчення. Окрему увагу слід звернути на дотримання балансу між доктринальними нормами конфесій і шляхами втілення цих норм в життя вірянами (своєрідна «єдність теорії і практики»), завдяки чому в свідомості учня складатиметься повна картина тієї чи іншої релігії. Необхідно також не залишити за полем зору історичний розвиток певної конфесії та її сучасне становище. Однак, релігієзнавство в жодному разі не має зводитися до історії релігії!

Шкільний курс з основ релігієзнавства повинен містити широкі інтеграційні зв’язки з гуманітарними дисциплінами, що створюватиме додаткові можливості для викладацької діяльності вчителя, а також полегшуватиме сприйняття інформації учнями та розширюватиме їх кругозір. Обов’язково слід пов’язувати навчальний матеріал з повсякденним життям сучасного суспільства і показувати його актуальність для старшокласників. У зв’язку з цим, в структурі курсу мають бути теми стосовно ролі церкви в житті суспільства, взаємовідносин церкви з державою, підніматися питання толерантності та релігійного фанатизму. Необхідно показати учням різні моделі церковно-державних стосунків в історії та сучасності і вказати на їх переваги та недоліки.

Добре спланований курс з основ релігієзнавства дозволить сформувати в учнів розуміння полікультурності українського життєвого простору внаслідок багатонаціональності його жителів та певних цивілізаційних відмінностей окремих регіонів, в чому не останню роль відіграла і продовжує відігравати релігія.

З дидактичної точки зору навчально-виховний процес матиме більший успіх при реалізації діяльнісного підходу – залученні учнів до активного пошуку матеріалу, його опрацюванні і творчому осмисленні в різних комбінаціях.Це навчить учнів самостійно опрацьовувати матеріал, шукати необхідну інформацію, критично ставитися до неї, співставляти з раніше набутим досвідом та іншими джерелами інформації і сприятиме формуванню загальної життєвої компетентності. Наприклад, при вивченні ролі релігії та церкви в сучасному суспільстві, це має бути робота зі статистичними даними, співставлення з офіційними документами та заявами, результатами соціологічних опитувань тощо. Найголовніше – сформувати в учнів вміння робити власні висновки.

При плануванні роботи з навчальної дисципліни необхідно враховувати вікові особливості юнацького віку. В даному випадку вчителю слід спиратися на зачатки аналітичного мислення старшокласників та критичне ставлення майбутніх випускників до навколишньої дійсності. Прагматизм у даному віці стає в нагоді, оскільки матеріал курсу носить прикладний, практичний характер і має бути пов’язаний з сьогоденням. Притаманний учням здоровий скептицизм необхідно використовувати для пошукової роботи, творчих завдань, роздумів.

Виходячи з наведених роздумів, нами було складено навчальну програму з «Основ релігієзнавства» для старших класів загальноосвітніх навчальних закладів, в якій ми намагалися врахувати усе вище зазначене [Божко О. О. Основи релігієзнавства: Навчальна програма курсу для 10(11) класу / Олексій Олексійович Божко. – Кривий Ріг: Духовно-просвітницький центр при храмі Різдва Пресвятої Богородиці, 2012. – 30 с.].

 

Доповідь на Міжнародній науковій конференції "Дні науки філософського факультету - 2013" у Київському національному університеті ім. Тараса Шевченка, 16 - 17 квітня 2013 р. 

 

Опубліковано:

Божко О. О. Яким має бути сучасний курс з «Основ релігієзнавства» у школі // «Дні науки філософського факультету – 2013», Міжн. наук. конф. (2013; Київ). Міжнародна наукова конференція «Дні науки філософського факультету – 2013», 16 – 17 квіт. 2013 р.: [матеріали доповідей та виступів] / редкол.: А. Є. Конверський [та ін.]. – К.: Видавничо-поліграфічний центр «Київський університет», 2013. – Ч. 5. – С. 8 – 11.

Вы здесь: Главная Духовно-просветительский центр Выставка к юбилею Криворожской епархии